Країна пофарбованих бордюрів - Володимир Регеша (Santa)

Звісно , це красіво, коли око милується довершеними білосніжними лініями. Коли майже вся країна долучена до підготовки, очистки, фарбування, перевірки якості виконаних робіт, звітування. Коли навколо порядок.
Чи видимість порядку...
І навіть видимість реформ і прогресу.
От, приймаємо закон, ну наприклад, про реформу освіти, чи судової системи. Розробляємо той закон, деремо один одному чуби і в якомусь там читанні приймаємо.
І вже наступного дня пофарбовані всі бордюри навколо шкіл, вишів та академій, чи тих самих судів.
В саміх нутрощах все лишилося затхлим, пліснявим, з характерним запашком. А ззовні- красіво, по-новому, по-святковому.

І звітуємо: реформа освіти пройшла напрочуд вдало, а судочинства- взагалі ідеально! От самі гляньте!
А в головах так і лишаються прямі білосніжні лінії, що обмежують рух, вказують єдиний вірний напрямок і дають змогу долучити всіх, відчути себе причетними до надкорисних і надважливих державних процесів.